Назва почуттів

ОСТРАХ, у, чол. Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. Обличчя ієромонаха витяглося від остраху і здивування, та цього ніхто не помітив (1, с. 165). Ієромонах вражено дивився на те диво весільної трапези, і, коли просив у Бога благословення на їжу й питво, в його очах було більше остраху, ніж здиву­вання (1, с. 215).  Щоголєв і Чадуєв заходили до світлиці Ромоданов­ського теж не без остраху: ану як воєвода вибухне гнівом через те, що вони повернулися з Січі ні з чим? (1, с. 224) Цілу дорогу він поглядав на нас з острахом і підозрою (2, с. 136).