Назви почуттів

МИЛІСТЬ, лості, жін., заст. Прихильність когось вищого становищем у суспільстві до залежного; ласка.  Тут Сірко написав воєводі Григорію Ромодановському щирого листа, що так і так, він не проти стати на гетьманство, якщо, звичайно, государ надасть йому таку милість (1, с. 127). Бо де ж тут глузд, скажіть, будь ласка, якщо на милість і любов государя вони відповідають цілковитою зневагою (1, с. 160). Він уже раз був повірив бояринові Ромодановському, котрий обіцяв йому царську милість, а чим закінчилося? (1, с. 198) Але, на відміну від неперемінного слова царя, мінливими були його милість і гнів (1, 221). Як тільки Ворон цілком поклався на милість Мудея, відразу заспокоївся, і йому навіть здалося, що кінь перестав ґрасувати колами, а рушив у добре знайомому напрямку (2, с. 148).