Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

ТРІУМФУВАТИ, ую, уєш, недок., неперех. і рідко перех. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. Птіцин тріумфував: з бандитським кублом у Холодному Яру покінчено (2, с. 96).

Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

НЕСЛАВИТИ,влю,виш; мн. неславлять; недок., перех.  Поширювати погані думки про кого-, що-небудь; ганьбити. Що у вас за звичай такий — неславити та оббріхувати тих, кого ви не бачили? (1, с. 126)

Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

ЛЖЕСВІДЧИТИ, чу, чиш, недок., юр. Давати брехливі або фальшиві, неправдиві свідчення. — Чи доводилося вам коли-небудь брехати? — спитав отець Петро. — Кривити душею? Лжесвідчити? Когось обмовляти? (1, с. 178)

Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

ЗАПЕРЕЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. — А вони не полонені, — заперечив Білецький. — Вони самі прийшли, щоб убити царевича (1, с. 157). — Ні, — заперечив Сірко. — Не кожен. Навіть подібним не кожен стає. А ти зробив так, що Кирило Лупиніс не вмер. Він став тобою (1, с. 181). — А от і ні, — заперечив Соловій. — Якби бджола була дурніша за чоловіка, то вона б зараз варила юшку, а я сидів би на квітці (1, с. 238). Але яка ж тут брехня, — заперечив їм Сірко, — якщо Семен Горобець сам у всьому зізнався (1, с. 254). — Я не юродивий, — заперечив Семен. — Але блажен, хто вірує (1, с. 272). — Ні, — заперечила Манюня. — Фаня — це по-баб'ячому. А ви, Панасе, все-таки старшина. Давайте вип'ємо за ваші хрестини, за ваше нове ім'я. — Чорна "мушка" затремтіла на її щоці (2, с. 19). — Ні, неправильно, — заперечив Вовкулака. — Я, наприклад, хочу знати… Тому запам'ятай, отамане. Якщо ти, звичайно, не проти. Коли я загину, коли помру (2, с. 69). — Ви перебільшуєте, — заперечив Загородній. — Так, у загонах часом бувають жінки, але вони сумлінно роблять свою роботу (2, с. 124).

Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

ВІДВАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Наважуватися діяти, робити що-небудь, пов'язане з небезпекою; насмілюватися. Та немає такого гріха, на який би не відважився воєвода Ромодановський заради блага Московії (1, с. 227). Чого коштувало бодай оте "суворе попередження", яке я знайшов у планшеті головного черкаського "бебеха" Яші Гальперовича, котрий так необачно відважився дістатися на автомобілі аж до Кременчука — непоказного містечка, якому, мабуть, ніколи й не снилося, що воно стане губернським містом, але хай низенько вклониться Холодному Яру та його лісовикам, — це через них виникла ґвалтовна потреба створити новий губернський центр ближче до "осиного гнізда бандитизму" (2, с. 27).

Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

ДРАТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. Годі, мовляв, дратувати козаків лихослів’ям проти царевича, беріться за розум, бо все погано закінчиться (1, с. 156).

Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні

БРЕХАТИ, брешу, брешеш, недок., розм. Говорити неправду. — Чи доводилося вам коли-небудь брехати? — спи­тав отець Петро. — Ні, отче, — відповів Симеон. — Все життя я хотів навчитися брехати, бо так легше на світі жити, але не зміг (1, с. 178).  Але піп Капітон знав, що чо­ловік навіть під час сповіді може вільно чи невільно брехати, розпаливши свою хворобливу уяву, та потім настає мить, коли Бог насилає на грішника просвітлен­ня і він таки починає каятися (1, с. 282).

Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

ПРИНДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., фам. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. Вершники взяли загін Дерези в щільне кільце і тільки тоді, як наблизилися майже впритул, він захвилювався: зношене обмундирування "будьонівців" та їхні неголені щоки сколихнули в ньому ще неусвідомлену тривогу. — Ви за ето атвєтітє ґалавой! — Дереза ще погрожував, приндився, але його командирська гоноровитість погасла (2, с. 129).

Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

НАЇЖАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., перен., розм. Внутрішньо напружуватися, бути готовим до чого-небудь. "Тебе взули б і чекісти", — сказав Вовкулака. "При чім тут чекісти, я до Бика їду", — наїжачився Швайка, але відразу притих, бо Вовкулака оголив шаблю (2, с. 315).

Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

ЗАСПОКОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док. Ставати спокійним, переставати тривожитися, хвилюватися, тужити. Як тільки Ворон цілком поклався на милість Мудея, відразу заспокоївся, і йому навіть здалося, що кінь перестав ґрасувати колами, а рушив у добре знайомому напрямку (2, с. 148).

Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

ЗАСМУТИТИ, смучу, смутиш, док., перех. Викликати смуток у кого-небудь. На самозванцеві теж була тюремна опанча, але йшов він на страту простоволосий, низько схиливши голову, чим засмутив царицю Наталію (1, с. 286).