Назви почуттів

РАДІСТЬ, дості, жін. Почуття задоволення, втіха, приємність. Сотник Чадуєв і піддячий Щоголєв сказали, що го­судар послав їх у Січ на радість і звідомлення про царську милість, а не на смерть (1, с. 160). Чи, може, козакові Тхорику велика радість сидіти на комині? (1, с. 161) На Москві-ріці за собором Василя Бла­женного збирався рибний базар на льоду, і Сірко сам бачив, як уже в березні, під відлигу, той лід не витримав скупчення базарувальників і всі вони, царство небесне, пішли під воду на радість щукам та судакам, які з тор­гових прилавків знов потрапили в річку (1, с. 200). Він бачить, — сказав отець Петро і звернувся до молодих із напутнім словом, щоб вони навпіл ділили радість та горе, й саме тоді на столі сталося чудо — там невідь-звідки з’явилася ожинова кмітівка, со­лонина із хроном, вуджений огар, заквітчаний чебе­ром, в’ялений сом, у якого жир стікав аж по вусах, яйця, схожі на курячі, але поцятковані брунатною крапкою, і величезна миска з червоними, завбільшки по лікоть, раками (1, с. 214). Досі не можу собі пояснити, що то за радість така була перед кожним боєм, яка тремтіла в усьому тілі, мовби жива істота (2, с. 10). Я навіть переконаний, що Зірка несла його рівно і легко, бо добрий кінь завжди відчуває свого вершника, добрий кінь, повірте мені, уміє відчути запал і радість боротьби (2, с. 19). Так само, як і радість нічим не виміряєш (2, с. 117).