Слова, що мають емоційні конотації в семантичному значенні

ЖУРИТИСЯ, журюся, журишся, недок. без додатка. Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати. Але ж він побачив, як в'яжуть його брата, та хай би навіть не брата, в'яжуть боровицького отамана Павла Солонька, який щойно журився за розірваними штаньми, сердився, що Василь навішав йому погонів, а тепер прощався з життям (2, с. 18). Та ми ще не встигли помилуватися тим різнобарв'ям, як — гоп-а! — навперейми вигулькнуло три вершники, троє братів-партизанів, а ти, чудний чоловіче, журився, що вони перевелися в оцих краях (2, с. 287). Вовкулака журився за своєю кобилою: Тася — дівка з характером, не кожен догляне за нею (2, с. 330).