ДИВАКУВАТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; трохи
дивний. Він, цей отець Тимофій, і так
був дивакуватий, а тут чимдалі
ставав ще чудніший, такий добрий та лагідний, хоч до рани клади (2, с.297).
четвер, 12 березня 2020 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Слова, що мають оцінні конотації у семантичному значенні
ТРІУМФУВАТИ , ую, уєш, недок., неперех. і рідко перех. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди пере...
-
ТРІУМФУВАТИ , ую, уєш, недок., неперех. і рідко перех. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди пере...
-
ІСТЕРИЧНИЙ , а, е. Характерний для істерика; такий, як при істериці. Він став у порозі, наче спіткнувся, подивився на Ворона, пильно та...
Немає коментарів:
Дописати коментар