Оцінка явища, предмета

ШЛЯХЕТНИЙ, а, е. Який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний. Його бліде шляхетне обличчя налилося маковим цвітом, він вихопив з піхов шаблю — красивий, рвійний, відважний — і високо заніс її над головою (1, с. 134).