Оцінка явища, предмета

КЕБЕТНИЙ, а, е. Здібний, умілий; розумний. Під рукою Кміти вони повсякчас муштрували своїх коней до всіляких корисних штукенцій, і згодом Ки­риків кебетний Гервасій легко ходив на задніх ногах, пересувався поповзом, брав слід не згірше за вченого пса, перекидався на спину, і тоді Кирик ставав на Гер­васієві копита, а кінь підкидав його вгору так, що Ки­рик міг перелетіти через найвищий мур (1, с.65). Проте кожен кебетний козак і без царського жалу­вання давав собі раду і після дувану здобичі надійно ховав свою частку десь у плавнях річки Скарбної, щоб згодом придбати собі хутірець чи зимівник або чого душа забажає (1, с.296).